Попри триваючу повномасштабну війну росії проти України, питання реформування юридичної освіти не втрачає актуальності. 8 листопада 2023 року Європейська комісія опублікувала Звіт стосовно можливості розпочати переговори про вступ України до Європейського Союзу, де наголошується на необхідності реформи «для забезпечення сталості зусиль зі зміцнення верховенства права». 31 січня 2024 року посли G7 опублікували «Пріоритети для України на 2024 рік». У документі, серед іншого, є рекомендація «здійснити реформу юридичної освіти та провести чітке інституційне розмежування юридичної освіти та освіти охоронців правопорядку». Як реакція на вказані кроки міжнародної спільноти, Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики було створено робочу групу з питань реформування юридичної освіти.

Враховуючи вищезазначене, 29 квітня 2024 року відбулося експертне онлайн обговорення на тему «Реформа юридичної освіти: розмежування підготовки фахівців для правничої професії та підготовки фахівців з охорони правопорядку», організоване Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у партнерстві з громадською організацією «Фундація ДЕЮРЕ» та з Програмою USAID «Справедливість для всіх». До заходу були запрошені 35 представників закладів вищої освіти, що знаходяться у підпорядкуванні МОН України та готують фахівців за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність».

Від Національного університету «Чернігівська політехніка» участь у публічній дискусії взяла заступник декана юридичного факультету, завідувач кафедри публічного та приватного права Валентина Литвиненко.

Мета зустрічі – пошук найкращої конфігурації інституційного розмежування підготовки фахівців для правничої професії та підготовки фахівців з охорони правопорядку.

Питання, що виносились на обговорення:

– В які етапи та протягом якого часу потрібно здійснити інституційне розмежування підготовки кадрів для правничої професії та кадрів для органів охорони правопорядку?

– Які дії органів державної влади та інших стейкхолдерів мають бути необхідними та достатніми для оптимального здійснення означеного чіткого інституційного розмежування?

– Які ресурси необхідні для цього?

– Які компенсаторні механізми слід передбачити задля пом’якшення переходу від поточного до цільового стану системи підготовки кадрів для правничої професії та системи підготовки кадрів для органів охорони правопорядку?

Під час зустрічі  з експертами та представниками закладів вищої освіти кожен зміг висловити власне бачення пріоритетних напрямів розвитку правничої освіти.

Щиро дякуємо організаторам заходу за запрошення!