Представниця юридичного факультету долучилась до експертного онлайн-обговорення
31 травня 2023 року доцентка кафедри публічного та приватного права, д.ю.н. Катерина Апанасенко долучилася до експертного онлайн-обговорення, організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ, на тему «Мирові суди: що, як, для чого?». У заході взяли участь судді з різних регіонів України, адвокати, науковці. Мова йшла про напрацювання концепції запровадження подібних судів в Україні. Були висловлені достатньо різні підходи, однак серед виступаючих домінувала думка про їхню можливу роль як інституції досудового врегулювання спорів. Свої конкретні законодавчі ідеї щодо цього інституту окреслив відомий вчений, д.ю.н., проф. Хавронюк М.І. Підтримку отримала пропозиція назвати такі суди «судом громади». Передбачається анкетування учасників дискусії задля подальшого опрацювання обговореної проблематики.
У цей же день відбулась онлайн-дискусія «Дерегуляція на часі. Як під час війни звільнити бізнес від непотрібних дозволів та ліцензій?», організована «Економічною правдою», CASE-Україна, Atlas Network за участю заступника міністра економіки О. Соболева, народного депутата, голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Д.Наталухи, заступниці виконавчого директора Спілки українських підприємців Т. Паламарчук. У числі інших слухачів Апанасенко К.І. звернулась до виступаючих із запитанням про зміни у системі державного нагляду (контролю) у сфері господарювання.
З приводу перспектив дерегулювання заступник міністра економіки визнав, що державі залишилось скасувати лише окремі дозволи, погодження, довідки тощо, що справить доволі обмежений ефект на економіку, у т.ч. так звані «нішеві» регулювання – у сфері пивоваріння чи виноградарства, наприклад. Подальше дерегулювання неможливе через його суперечність із законодавством ЄС та потребами управління економікою. Було коротко обговорено не сприйняття в суспільстві ідей містобудівної реформи. Народний депутат України Д. Наталуха зупинився на питанні функціонування інституту профспілок, відповідному зарубіжному досвіді, а також причині не прийняття закону про регуляторну «гільйотину».
